Описание маршрута.

День 1
Маршрут, який запропонував antishock, ми вирішили пройти раніше. Ну, можна сказати, для розвідки.
Чесно, я не знав, чого очікувати.
Але дуже хотілося.
Тим більше Шеф говорив, що буде схоже на Карпати (так і є).
Старт в Кагарлиці, добралися ми туди електричкою







Спочатку асфальт, цивілізація (яка пізніше закінчиться).





Зустріли Костю і понеслась...



Біля дороги знаходиться гігантська осика.
Стовбур набагато товстіший ніж найвідоміший дуб Желізняка.
Мені здалося що це тропічний баобаб виріс біля дороги.
Нажаль група умчала вперед, і мені нічого не залишилося крім банальної фотки, яка не дає жодної уяви, про масштаби цього гіганта ...



Перший стоп був біля якогось фургончика-магазинчика. Купили солодкого, відпочили трішки і в дорогу.



Їхали не довго.
Добрались до Ржищева і Шеф сказав, що потрібно знайти кафе.



Я подумав, навіщо кафе, якщо в нас куча їжі в рюкзаках.
Як виявилося - досвід.
Нам бутерброди пізніше знадобилися.



Гарненько поївши ( і не дорого - 48 грн. за весь обід), ми поїхали далі.




В Ржищеві проїжджали повз якийсь порт, маленький такий, закритий.



Можливо не сезон.
Але дуже гарно, зразу мені Одеса згадалась.



Ось, останній поворот по асфальту.
Скоро почнеться ґрунтова дорого (Олег довго запитував коли вона буде).



Проїхали алеєю героїв Дніпра.



На території будтехнікуму знаходиться меморіал Великої Вітчизняної війни,



та іменні плити полеглим воїнам.



Скоро попали на пречудовий берег, з якого відкривається чудовий вид на Дніпро.

А знаєте, що мене вразило, так це церква, яка стояла посеред Дніпра на маленькому острові.

Тоха сказав, це наслідки затоплення земель, щоб побудувати водосховище.
Сильно вразило.



Далі ліс і



поле.



Здалеку меморіал (я його не зразу побачив). Пізніше ми приїдемо до нього в притул (там дуже гарно).



І знову асфальт, тільки з великим підйомом.
На знаку 30%.
Ми даже посперечались, що означає цей знак.
І як виявилось, ніхто не був правий.



Дуже сильно мене вразив меморіал героям Дніпра.



А далі ґрунтові дороги



Біля гарної каплички, ми зробили невеликий матрас.



Тиша, та спокій навкруги...



Неможливо повірити, що колись в цьому місці був справжній ад, та гинули тисячі людей!



Перепахана дорога.



В цьому селі знаходиться меморіал загиблим односельчанам.
-Колись, це була велична споруда.
Зараз меморіал знаходиться в занепаді!



З Великого Букрина на Трахтемирів ми поїхали не асфальтом, а дуже гарною грунтовкою...



Яка все ж таки вийшла да гарний асфальт.



Доволі довгий підйом по асфальту велосипедами здолали не всі. Дехто зглянувся на свого двоколісного друга, та вийшов пішки...



На оглядовому майданчику, ми зустріли групу піших тиристів з собакою, та зачекали поки підтягнеться хвост нашої невеликої групи.



Швидкий спуск до Трахтемирова - це велика швидкість...
Трахтемирів зустрів нас шлагбаумом, з табличкою яка попереджала про наше перебування на території приватної власності.



Територію приватної власності охороняє замаскована саламандра, яку ми все ж таки роздивилися.



Гарний тенистий підйом з Трахтемирова додав нам позитиву.



На останок хочу сказати, що протягом всього дня, дороги були не розбиті, гарно укатані і змінювались то спуском, то підйомом. Ми приїхали до фінішу першого дня втомлені, але раді. Куча позитиву, емоцій і гарно проведений день...

Техническое описание>>>>

далі буде...>>>>>

Катайте з нами і все буде VELOROUT



В Григоровке можно остановиться:
Велоотель на "Трахтемирове"