Веломаршруты (velorout) Київщина: "До місця падіння Ан-124"
Первая группа Ul@senko
Бородянка - Дружня - Жовтневе - Озерщина - Забуяння - Місце катастрофи - Буян - Кодра - Макарів-1 - Біла Криниця - Мигалки - Рудня Мигальська - Тетерів.
13.10.2012г
Художня частина.
... На день Незалежності ми вперше відвідали місце падіння Ан-124. Аби знайти пам`ятник загиблим, йшли по хащам від уламка до уламка. 13 жовтня буде 20-та річниця авіакатастрофи. Хочу їхати...
Тим більше, що з минулої поїздки залишилося відкритим питання грунтових доріг до Макарова-1...
В електричку завантажилися швидко і без пригод. Їхалося весело, що дуже дошкуляло злобливим тіткам.
Але і ми не перший рік їздимо електричками, тому себе не дали образити.
За вікном - трава, вкрита інеєм, туман. Красивий сонячний ранок.
На вокзалі натрапили на доброго машиніста, який залишив свої вагони між нами і ранковим, ще досить теплим, сонечком...
Ранкові лісові доріжки чудові
Сюрпризи від орга не змусили на себе чекати: трек пролягав по полю
Вологі грунти залишили відбитки на велосипедах і велоорганізмах
Оскільки на місці нашого треку колосилося поле, довелося його об`їздити ("Наш трек там, справа. У кукурудзі")
Подальша дорога до Кодри - чудові піщанки/грунтівки у лісі
На місці падіння літака нікого не було. Схоже, ми сьогоді єдині відвідувачі...
Зібрали символічний "букет", залишили біля пам`ятника
Дорога між Кодрою і Макаровом-1 радувала своїм різноманіттям: грунтівки, пісок, ПІСОООООООК, спуски, підйоми
На одному з підйомів я прилягла. Знайшла найкращу дровинячку - і залишила собі на пам`ять красивого синця
"Орг, а нам точно прямо? "
Макарів-1, матрас, традиційна закупка жувальних гумок
Після Макарова-1 нас залишилося 9 (gippopotam поїхав до електрички асфальтом). Дорога чудова!
Але так не могло продовжуватися вічно. Хвилин за 10 довелося звертати і їхати по рівчакам
Згодом зустріли жінку, яка порадила не їхати до військових, оскільки там стрільбище, та і взагалі можуть зловити за посягатєльство на воєнних . Вирішили відхилитися від треку і їхати по азимуту. Спочатку піски були помірними
Потім стало веселіше
З часом бажання місити піски у групи закінчилося, і черговий апхіл учасники не захотіли форсувати .
Звернули. Дорога трохи краща стала
але ненадовно. На пісок повернулися за 5 хвилин, і вже до Пісківки з ним не розлучалися
Кілометрів за 5 до фінішу я, назло безлічі скла
зловила шип переднім колесом
Доки змінювали камеру, комарі влаштували паті
"Моя пєчєнька!"
Пулімьотчики вздовж дороги
План перевиконали, у Пісківку прибули о 16:40.
Найближча електричка була за 10 хвилин, Quick Thinker і Robbot її таки наздогнали.
А вся честнА компанія залишилися попити чаю
і рушити паровозиком о 17:50
Улов
Отож, всі цілі досягнуто: місце падіння літака знайдено (причому цього разу доїхали до нього набагато швидше і доріжкою, а не в об`їзд і хащами, як минулого разу),
Загалом, маршруту можна присвоювати звання "ПІСОЧНИЦЯ". Влітку це буде справжня спартаааааа...
П.С. дякую любому ЖЕКу за
Ul@senko
Технічна частина: >>>>
Описание поездки второй группы Velorout >>>>