Веломаршрут (velorout) Карпати 2014. День 3.
Богдан - Полонина Рогнєска - Полонина Гарманєска - Полонина Приморотик - Полонина Скопеска - Экологический пункт "Перемичка" - Говерла - Луги - Бребоя - Богдан.
04.08.2014.
Опис маршруту.
День 3. Матрас.
Після повного джазу ми вирішили зробити такий собі матрасний день (у сленгу велосипедиста - щось середнє між крутінням педалей та лежанням на ліжку, простіше кажучи - розвантажуючий день). Зранку вставши, звісно відчувалась незначна скованість ніг, але всередині переповнювало відчуття радості за пережитий вчорашній день - як то кажуть: ми це зробили!
Неспішно перекусивши макаронами (начеб-то хазяйка закладу починає виправлятися), заправились перекусами в Богданських магазинах, пройшовши погран заставу (точніше Тоха просто зібрав паспорти і заніс в прикордонний пункт), неспішно покотили.
Я щиро дякую Одеситам, що вони були з нами - завдяки їм у нас було достатньо часу поматрасити:
По дорозі зупинялися безліч разів, багато фоткалися. Тоха з Медведем як завжди знайшли маленького але крутого торчка і як малі діти в пісочниці змагалися, хто дальше заїде.
Далі плавний неспішний серпантинний підйомчик на підніжжя хребта між Петросом і Говерлою.
Черговий привал біля подвір'я карпатської хатки. З хати почали виглядувати діти. Тоха відніс їм жменю конфет, ті подякували. Покотили далі.
По дорозі зустріли карпатських "тьолочок" з калакольчиками. Далі поїхали трошки по хребту, роздивляючись краєвиди.
Звісно в планах було і піднятись, але наш матрас настільки затягнувся що просто не хватило часу. Тоха знайшов собі нового "коня" і почав його замоложувати. Дивлячись на все це відповідь іншого коня не змусила себе чекати (див. фото).
На початку зливу напали на малинник (див фото). Серьога Лінк та Вадим натрапили на закинуту будку та закинуту хатку, які заблукавші туристи або лісничі використовують як місце ночівлі.
Злив ( довгий спуск з гори або хребта) видався дуже мокрим. Болото було у вухах в очах в білизні - скрізь, де б тільки собі можна було уявити. Мій вел і я до поясу напоминали єдиний великий ком болота (який ще й їде). При підїзді до самого готелю є такий нормальний торчок ( стрімкий підйом). І обидва вечора після цілого дня крутіння педалів нам приходилось вибиратися ще й на нього. Звісно, це не стосується Тохи та Медведя. Вони торчки не беруть. Вони (як справжні Лосі) просто на них виїжджають. Вечеря (ще краще ніж сніданок - пані вирішила себе реабілітувати) та ночівля була в тому ж закладі.
demonitto
