Сьогодні нас чекають 80 км смачних грунтів з гірками і електричка в 16.45. Тому встали, поснідали не гірше ніж, вечеряли. Подивились по світлому більш детально територію садиби, де ночували



і вирушили... В Моринцях можна відразу банально поїхати навпростець асфальм, а можна я ми закутками і відразу ж почати с гірок і чудових краєвидів



Через центр села, проїхали повз музей Шевченка, а саме хату, де він народився.

У селі Моринці 9 березня 1814 року в кріпацькій сім’ї Григорія та Катерини Шевченко народився Тарас Шевченко. В Моринцях Тарас не одноразово бував у дитинстві та юності. Він часто описував село у своїх творах. А описувати було що, адже розкидане на численних пагорбах воно і нині дуже красиве. На колишньому подвір’ї Я.Бойка 1956 року споруджено погруддя Шевченка, а 1964 року встановлено меморіальний камінь з написом: «Тут стояла хата, в якій народився великий український поет, революціонер-демократ Т.Г. Шевченко».

Замітка. Музей працює кожний день з 10 до 16.

Вискочили на околицю і помчали полями лісами



Ліс нагадує Таращанський



Дерев'яна Покровська церква 1775 року



І знову швидкі грунти з вкрапленнями асфальту час від часу



Вискочили на асфальт і тут, не доїзджаючи Журжинців, Антон запропонував "зрізати грунтами" :)



Спочатку нічого не віщувало біди



але наше щастя тривало не довго. Одразу як заїхали в ліс дорога почала зникати і зрештою розчинилась повністю, тому прийшлось вертатись. Добре, що заїхали всього на кілька кілометрів



Тут же Сергій заробив прокол, один єдиний за два дні. Втративши значну кількість часу було вирішено більше не ризикувати на сьогодні.



Часом там летіли, що піднімали в повітря хмари пилюки.

Ще однією сьогоднішньою інтригою був ліс між с. Киданівка і Хохитва. А інтрига в тому, що не було відомо чи можна там проїхати, бо на картах і супутникових знімках дороги не видно.



На щастя хвилювання були марними і дорога таки є, хоч і не зовсім почищена, але їхати можна



Цей ліс також здався трохи дивним та моторошним.

Вискочили з лісу і попрямували до Богуслава



перетнули річку Рось



За Богуславом трек проходить спочатку по вже знайомій дорозі (завдяки маршруту Веломаршрут (velorout) г. Мироновка - Стеблев),



і далі по трохи новому маршруту на Миронівку



Нові місця викликають цікавість у аксакалів :)



На підступах до Миронівки



На вокзалі були за 50 хвилин до електрички. Тому хтось неспішно куштував морозиво, а хтось дещо міцніше. В елетричку сіли без проблем

Ось так і закінчилась наша пригода, яка реалізувалась завдяки Антону і Сергію. І яку можна сміливо рекомендувати для майбутніх проходжень. Маршрут потребує фізичної форми середнього рівня, адже дистанція у 165 км за два дні і велика кількість гірок. Після дощу краще не їхати.

Трохи статистики:
Дистанція - 80 км.
Набір висоти - ~1000 метрів
Загальна середня швидкість - 10,1 км/год
Середня швидкість руху - 14,4 км/год
Старт - 8:30, фініш - 15:50.

Ось наче і все.


Подивитись всі фотографії можна за посиланням

Технічна частина>>>>

<<<<Попередній день

Ночевка в Моринцах